30.06.2026

Вчена рада УкрНДІ «Ресурс» розглянула результати міжнародного співробітництва та перспективні напрями розвитку наукового забезпечення системи державних резервів

       25 червня 2026 року в Українському державному науково-дослідному інституті «Ресурс» Державного агентства з управління резервами України відбулося чергове засідання Вченої ради - колегіального наукового органу, який визначає стратегічні напрями розвитку наукової, організаційної, інноваційної діяльності Інституту та міжнародного наукового співробітництва.

       На засіданні Вченої ради в очному форматі було розглянуто низку актуальних поточних питань, пов’язаних із проведенням наукових досліджень, удосконаленням системи публічного управління в сфері державного матеріального резерву України, розвитком наукового співробітництва УкрНДІ «Ресурс» з вітчизняними та міжнародними партнерами.

       Засідання відкрив Голова Вченої ради, директор УкрНДІ «Ресурс», доктор наук з державного управління, професор Валерій ВОРОТІН. У вступному слові він привітав членів Вченої ради з нагоди наближення 30-ї річниці Конституції України, наголосивши на визначальній ролі конституційних принципів у забезпеченні сталого розвитку державних інституцій та зміцненні національної безпеки.

       Ключовою темою засідання стала доповідь проф. Валерія ВОРОТІНА про результати службового відрядження до Японії у складі делегації Державного агентства з управління резервами України. Під час візиту було проведено робочі зустрічі з японськими партнерами, присвячені питанням функціонування системи стратегічних резервів, сучасним механізмам забезпечення продовольчої та енергетичної безпеки, а також перспективам розвитку українсько-японського співробітництва у сфері публічного управління державними резервами.

      У своїй доповіді Валерій Воротін детально висвітлив особливості японської моделі формування та управління продовольчими та нафтовими резервами, механізми залучення приватного сектору до їх зберігання, концепцію «комплексних резервів», а також практичний досвід реагування Японії на сучасні геополітичні виклики. Окрему увагу було приділено можливостям адаптації зазначених підходів до умов реформування системи державних резервів України та використання програм міжнародної технічної допомоги для розвитку інституційної спроможності галузі.

      Доповідач наголосив, що метою відрядження було встановлення прямих контактів з японськими партнерами в сфері управління стратегічними резервами, вивчення системи державного резервування Японії та визначення можливих напрямів двосторонньої співпраці, зокрема в сфері публічного управління резервами.

       Воротін В.Є. доповів про ключові питання, розглянуті на зустрічі:

- система управління державними резервами рису в Японії: нормативний рівень ~1 млн тонн, базова модель ротації - 5-річний цикл із щорічними закупівлями 200–210 тис. тонн;

- делегування операцій зберігання та реалізації приватним виконавцям через тендер із укладанням багаторічних контрактів;

- програма резервів шліфованого рису для реагування на надзвичайні ситуації: постійний запас 500 тонн, ротація через фудбанки та дитячі їдальні;

- логіка формування нормативних рівнів резервів по кожній товарній групі (рис, пшениця, кормові, соя);

- концепція «комплексних резервів» - поєднання фізичних запасів, виробничого потенціалу, приватних запасів та контрактного вирощування.

- триступенева система нафтових резервів Японії: державні (власник - уряд, управляє JOGMEC), приватні (обов'язкові за законом для НПЗ, дистриб'юторів та імпортерів) та спільні з країнами-виробниками (Саудівська Аравія, ОАЕ, Кувейт);

- законодавча основа: Закон про нафтові резерви (ст. 31 - тригер для державного рішення про викид), Закон про регулювання попиту і пропозиції нафтопродуктів;

- інфраструктура зберігання: 10 національних баз загальною ємністю понад 40 млн KL - наземні, напівпідземні, скельні каверни та плавучі танки;

- актуальний кейс 2026 року: закриття Ормузької протоки (більше 90% імпорту нафти Японії) - Японія здійснила два раунди викиду резервів (54 + 36 млн барелів), загальний внесок у колективну дію МЕА: 91,4 MB (при зобов'язанні 30,5 MB)

- хронологія реагування: від початку кризи (28 лютого 2026) до першого викиду (26 березня 2026) - 26 діб;

- уроки для інших країн: спочатку приватний, потім державний сектор; обов'язковість норм; кредитна підтримка закупівель; спільні резерви - допоміжний інструмент;

- програма передачі досвіду для країн АСЕАН (13 циклів з 2017 р.) як потенційна модель для співпраці з Україною.

- поточні програми JICA щодо підтримки відновлення та реконструкції України;

- можливості технічної допомоги в сфері публічного управління державними резервами:

       Підсумовуючи, доповідач окреслив релевантний досвід для України, а саме:

- японська модель делегування функцій зберігання приватним операторам через тендерні процедури є придатною для адаптації в умовах реформування системи ДАУР;

- концепція «комплексних резервів» дозволяє знизити бюджетне навантаження, не зменшуючи реальної захищеності - важливо в умовах воєнного бюджету;

- кейс 2026 року - закриття Ормузької протоки - є актуальним прикладом функціонування системи в умовах геополітичної кризи та прямого аналогу для ситуації в Україні;

- Програма JOGMEC для країн АСЕАН демонструє готовність Японії до системної передачі досвіду - Україна може претендувати на аналогічний формат;

- підхід MAFF до ротації продовольчих резервів через фудбанки та соціальні установи може бути впроваджений в Україні для мінімізації втрат при оновленні запасів.

       Матеріали, зібрані під час відрядження, передаються науковим співробітникам УкрНДІ «Ресурс» для подальшого аналізу та використання у науково-дослідній роботі та аналітично-прогнозному забезпеченні діяльності ДАУР.

       Рекомендовано встановити регулярний інформаційний обмін між ДАУР та УкрНДІ «Ресурс» щодо надходження нових матеріалів від японських партнерів.

       За результатами обговорення Вчена рада підтримала використання матеріалів, отриманих під час відрядження, у науково-дослідній діяльності Інституту, аналітичному забезпеченні Державного агентства з управління резервами України та розвитку системного інформаційного обміну з японськими партнерами.

       Завідувач сектору забезпечення оборони і гуманітарних резервів відділу досліджень комплексних проблем резервного забезпечення та безпеки Євген СИТНИК презентував проєкт «Методичних рекомендацій формування номенклатури матеріальних цінностей державних резервів». У Методичних рекомендаціях наведено критерії та ознаки, за якими здійснюється включення матеріальних цінностей до номенклатури державного матеріального резерву, надано роз′яснення щодо порядку складання переліку складання матеріальних цінностей, а також надані загальні засади щодо формування норм накопичення та рівня незнижуваного запасу матеріальних цінностей.

       Також Євген СИТНИК доповів,що на виконання протокольного рішення наради в ДАУР, УкрНДІ «Ресурс» проведено аналітичну роботу та розроблено методологічні основи формування щотижневого інформаційного дайджесту щодо міжнародного досвіду у сфері управління резервами, а саме: започатковано розробку аналітичної системи моніторингу державних резервів, в якій дайджест буде її складовою. Члени Вченої ради схвалили діяльність щодо формування щотижневого дайджесту міжнародного досвіду у сфері управління резервами.

       Члени Вченої ради заслухали доктора технічних наук Тараса ІВАЩЕНКА, який ознайомив присутніх з проєктом програми «Підготовка до кваліфікаційного іспиту кандидатів на отримання сертифіката екологічного аудитора України». Члени Вченої ради проєкт підтримали та рекомендували до впровадження.

       Підсумовуючи результати роботи, члени Вченої ради відзначили, що розглянуті питання мають важливе значення для розвитку наукового забезпечення діяльності Державного агентства з управління резервами України, впровадження міжнародного досвіду, удосконалення методичного супроводу реформування системи державних резервів та посилення інституційної спроможності України в умовах сучасних безпекових викликів.

Галерея